Glosa

  • Найактивніші автори
  • Найактивніші рецензенти
Головна

Світло на початку тунелю

ecrivain — 22/07/2013 - 01:44

0
Увійти

***
Небесного кольору стіни утворювали довгий тунель, який, здавалось, не мав кінця.
– Сюди! – смикнув він мене за руку.

  • Мініатюра
  • Читати далі
  • 1 рецензія

2020 рік. Україна.

Fruvajczyk — 30/05/2013 - 11:44

1
Увійти

- Добрый день. Мам? Ты дома?
- Привет сыночек. Ну как школа?
- Неплохо. Сегодня учили правящие круги нашей Малороси. - хлопчина закрив двері за собою і увійшов у квартиру. - Мене вигнали з класу за те що я назвав її Україною. - посміхнувся.
- Тихіше! Нас можуть почути. До 23:00 на українській шепотом.
- Ой. Вибач. Я забув.

  • Мініатюра
  • Читати далі

Партія хомячків

Попович Роман — 28/08/2012 - 13:07

0
Увійти

Партія «Хом’ячків»
Мені, пів серйозно, пів жартома, запропонували вступити в партію хом’ячків. Вони стали новим модним типажем. Коли настав кінець історії і більше не потрібно було готуватися поховати світовий капіталізм-імперіалізм, чи комунізм-більшовизм, тоді усі чоловіки якось швидко обміліли, зсохлися, обросли вусами, шерстю і жиром і стали хом’ячками.

  • Мініатюра
  • Читати далі

Попович проти Поповича

Попович Роман — 28/08/2012 - 13:06

0
Увійти

Попович проти Поповича.
Я з Поповичем познайомився чисто випадково. Я сидів на лавці, курив, пив пиво, куплене за останню п’ятку і думав як маю добратися до дому. До мене підійшов Попович.
― Здоров, - сказав Попович, - я Попович.
― Здоров, - відповів я, - і я Попович.
― Попович Поповичу не рівня.
― Можливо, погодився я. А заодно і поцікавився, - ти часом не син Мирослава Поповича – філософа?
― Ні, - сказав Попович, - хоча люблю пофілософствувати. А ти часом не онук Поповича космонавта?

  • Мініатюра
  • Читати далі

Я, ти і "Победа"

Попович Роман — 28/08/2012 - 13:05

0
Увійти

Я, ти і «Победа».

  • Мініатюра
  • Читати далі

Іра, Вітасик і національна форма медитації

Попович Роман — 28/08/2012 - 13:02

0
Увійти

Іра, Вітасик і національна форма медитації.
Треба уміти сумувати. Уміння сумувати можливо найбільше житейське уміння в нашій країні.
Коли ми з Вітасиком сиділи тихими літніми вечорами на лавочці у парку, пили пиво і жалілися один одному на свої проблеми я любив повторювати слова Еклезіаста: «Суєта суєт і усе суєта». А він постійно відповідав: «Значить твоя тупа філософія про суєту також суєта».

  • Мініатюра
  • Читати далі

Я - не я.

Попович Роман — 28/08/2012 - 12:57

0
Увійти

Я – не я.
Я не я. Я – вигадав себе. Треба визнати процес був захоплюючим. Він мене гіпнотизував. А результат виявився не передбачуваним. І що вийшло в результаті?
Ким я себе вигадав?
Письменником?
Та не сміши самого себе?
Невдахою?
Можливо я ним і був. Невдаха у країні невдах. Нічого особливого.

  • Мініатюра
  • Читати далі

"Афоризми про освіту". Автор: Аліна Волощук

AlinaVoloshchuk — 10/01/2012 - 21:14

1
Увійти

"Освіта - це голодування, нервування, читання, писання, виживання, прозріння". (Аліна Волощук)

"Освіта - це світильник життя, щоб розпізнати "хто є хто", "з ким і куди" йти здобувати скарби". ( Аліна Волощук)

"Освіта - це крок до мрії". ( Аліна Волощук)

"Освіта - це шлях до істини".( Аліна Волощук)

"Освіта - це давня система, яка дає все нові і нові плоди. Ми довго йдемо з нею, щоб скуштувати ці плоди". ( Аліна Волощук)

  • Мініатюра
  • Читати далі

"Ой, люлі-люлі"

Елен — 9/01/2012 - 22:50

1
Увійти

«Ой, люлі-люлі»

- Це просто жах! – скаржилась своїм подругам молода матуся Світлана, сподіваючись на те, що вони дадуть їй хоч якусь цінну пораду. – Мені здається, що Алінка просто ненавидить свою маленьку сестричку.
- Не вигадуй, - хором відповідали вони. – Це звичайні дитячі ревнощі. Показуй Аліні, що вона теж для тебе важлива, і все буде добре.
- Я показую. Як тільки можу. Та це не допомагає. Покарати її, чи що?
- Не смій. Так буде тільки гірше. Вона повинна сама звикнути до сестрички. Мусить пройти певний час, - говорила Галина, найстарша і найдосвідченіша з матусь.

  • Мініатюра
  • Читати далі
  • 1 рецензія

Кульки

Катеринка-Українка — 25/12/2011 - 15:19

0
Увійти

Поринайте у мене,
сонети.
Ваші строфи-
повітряні кульки
Якщо вас в височінь
відпустити,
То розступляться
навіть гілки.

  • Мініатюра
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • …
  • наступна ›
  • остання »
RSS-матеріал

Пошук

Жанри

Антиутопія Балада Верлібр Вірш Елегія Есе Казка Кіберпанк Мініатюра Містика Ода Оповідання Поема Постмодерн Притча Сатира і гумор Сонет Утопія Фантастика Фентезі
Усі теги

Різне

  • Правила користування
  • Наші друзі

Меню

  • Огляди книг
  • Конкурси
  • Список авторів
  • Збірки авторів
  • Матеріали користувачів
  • Рецензії користувачів

Користувацький вхід

  • Запитати новий пароль

Останні 7 матеріалів

Назва матеріалу Автор
Холод Ostap_Koza
"П.П" Ostap_Koza
Шлюб у Сузах Ostap_Koza
фатерлянд Ostap_Koza
Пiтьма Ostap_Koza
москва, третій рим Ostap_Koza
покритки Ostap_Koza

Кращі 7 матеріалів

Назва матеріалу Автор
^^^*^^^ Джем Сьогодні
до Шекспіра Ihor Zubrytskyi
В кожного Осінь своя і неволя – своя... Черезова Варвара
Ніщо Erla
Ностальжі... Консуело
ВИКРУТКА switlachok
Катафалк Консуело

Кращі 7 збірок

Назва збірки Автор
чоловіки Ханна
ЯКЕ?.. альця
Ми граємо в любов Любомира
Замітки Ірина Халепенко
Ліричний..не відступ, а наступ Загублена у просторі
Історії Малої Історії. Оповідки Василя Триндюка, 2007. Василь Триндюк
Тобі... тільки Тобі... denisrevutsky

Авторські права на опубліковані матеріали, рецензії, та коментарі належать їх авторам.