"П.П"
Ostap_Koza — 16/12/2022 - 23:14
"З усміхненими ліцами ми почали ніжно товкти його кулаками, одначе він уперто співав."
(Е. Берджес)
"Суржиком, суржиком!.."
(П.Г. Тичина)
"А то шкварчала ваша папіроска..."
(Ясний пень то звідки)
П.П
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
Не можу спати, а якщо засну -
то сладкий сон щоразу проживаю.
І віжу: обнімаю, Проне, Вас,
кладу на губи цілування тресугубне
і серця Вашого бурхливий ватерпас
до мене говоріт і мене любіт.
Осінь. Вечір. Лекція.
Starfire — 6/10/2014 - 14:46
Дощик, дощик, ти вже злива,
Тоне "Опель", грузне "Нива",
По калюжах ти хлюпочеш -
А студенти спати хочуть.
Вечір в них щось не в ударі,
Тяжко парятся на парі,
Трохи ледь не засинають,
На мобільні поглядають.
Чи глухий ти, чи не чуєш -
Чом ти всіх гіпнотизуєш?
По дахах чому стукочеш?
Я вже сам у ліжко хочу!!!
Хуліганський
Starfire — 6/10/2014 - 14:38
В небі шум і гам зчинився -
Гопник грім то розходився.
Блискавицями махає,
Малих діток ображає.
А сьогодні, у неділю,
У дощу відняв мобілу.
Плаче дощ, ридма-ридає,
Йому річка співчуває -
Аж розлилась з берегів,
Затопила сто полів.
Треба громові сказати:
Харе, фраєр, бикувати!
Прийшла весна на Сихів, розтанули брульки,
Прилетіли шпаки, журавлі долітають,
З'явилися на лавочках ранні бабульки,
У панельних будинках теплий вітер гуляє.
А у лісі цвітуть анемони, медунки,
Лежать пет-пляшки, тарілки із пластмаси.
Білка у шоці із тих подарунків:
Чого ж це ви, люди, такі... фантомаси?!!!
Інавгураційна промова
Starfire — 6/07/2014 - 20:07
Вийшов кролик на трибуну.
Проминуло кілька днів,
Коли став він президентом
Лісових країв.
"Дякую вам за довіру,
Звірі і звірята,
Що ви згодились за мене
Голоси віддати.
Обіцяю від сьогодні
Життя як малину,
Всім ведмедям бочки з медом
Лосям конюшину.
Дрібна живність відтепер
Спатиме спокійно -
Я візьму під свій контроль
їхній сон надійно.
Думаю, для вас це також
Прехороші вісті:
Тепер будуть хижі звірі
Лиш капусту їсти!
А якщо тигр на майдан
Піде протестувати -
Буде крім одежі в ссмужку
Небо в клітку мати!"
Кріль скінчив свою промову,
Бурі
Варвара Серафим — 21/03/2014 - 12:10
Альо! То редакція?
Ви мені можете сказати таке: чого це у вас немає магнітних бурь? А? Кожного номера дивлюся в газету, і не бачу бурь. Поставте магнітні бурі. Нє, я не розумію. Чого це вони нікому не треба?! Всім треба!!!!!!! Мені треба! Ставте бурі! А якщо не поставите, то я більше вас підписувати не буду, і всім родичам - нє, всім родичам і сусідам скажу, щоб не підписували! Всьо.
Нам пишуть
Варвара Серафим — 21/03/2014 - 12:05
Дорога редакциє,
Я довго думала, перед тим як вам написати, і переживала чи не буде мій лист дуже наглим. Бо ви певно маєте троха роботи і не маєте часу читати листи читачів. Але я давно передплачую вашу газету, і вона дуже файна. І коштує 3.69 на місяць, то я рішила, що за рік то получається 44.28 грн, і що за ті гроші ви приділите мені трошки часу і прочитаєте мого листа і може надрукуєте на сторінках газети.
"Митець"
Роман Селіверстов — 20/04/2013 - 17:05
Просила донечка щодня
Намалювати кошеня.
Втомивсь щоразу малювати –
Купив живе й приніс до хати.
Тепер "працюю" на дружину –
Малюю шубу та машину.
Про новий хомут
Микола Галівер — 15/07/2012 - 05:47
У дешевім ресторані,
Вихвалялися хохли,
Що вони непереможні,
Що вони круті!
Що відеречко тримають ...
(ми вже знаєм де!)
І дівчат не обминають,
Отаке цабе!
Били ляхів, били турків ...
(та кацапом биті!
і роздіті, і "обуті",
як бездомні киці!)
Ми не стерпим хомута,
Якщо він нам муля ...
(тільки завжди біля пики,
величезна дуля!)
Але ж ось хомут висить,
Мабуть від поляка?
Товста шия. аж тремтить!
Я хіба собака?
Ви такого не кажіть,
Ми лицем до ляха ...
(пане, краще помовчить,
до кацапа ж срака!)
Він і в хвіст його, і в гриву,
На халяву топче!
Чай з кальсонами
Василь Триндюк — 26/03/2012 - 10:02
Сидимо ми, ото, якось пообіді... Ну, як завжди. А, хто ще далі на цій ниві скибу протягнув, той і, взагалі, лежма в тіньочку лежить. А сало... Сало так гарнюче саме на собі в`яжеться... І така в цьому процесі відбувається пора, що ще й розмови аж зовсім ніякої немає. Ніхто на неї спромоги ще й не наспроможив. Не дозріли ще унутрішнє над пузелком, геть обідом вповалку ошелешені, тобто.