Обнесуни
Василь Триндюк — 29/10/2010 - 12:25
-Здрастє, діду Степане.
-А здорово й тобі.
-І як воно Ваше життя?
-Мов річкове латаття. Всі мимо пливуть і межиочі стють.
-Ну, й Ви, теж колись були молодим.
-А, таки, був. А тепер старий став, мов пень. Тільки сплю та попірдюю увесь день.
-То, Ви, вже не сторожуєте на винограді?
-Ні. Всьо, урвалась латка, зачинилася ятка. Тепер вдома сиджу, себе з бабою стережу.
-А я тільки-но хотів за калясочку-другу мотоциклячу виноградцю у Вас напитати.
-Тепер йди до Миндрі-молодшого, він там ходить за старшого.
-Так Миндря ж той, мов пес лягавий стереже.
Звичайна квартира початку четвертого тисячоліття, в плануванні якої максимально точно відтворено знамениту типову квартиру сивої давнини – так звану «хрущовку», яку придумав знаменитий древньоукраїнський архітектор Хрущов. Вечір. Київський час – двадцять перша година. Як це заведено в українських сім’ях ще з часів легендарно-міфічного дідуся Панаса, маленький Василинка чекає на вечірню казку. Однак дід Опанаска – такої форми набуло ім’я Опанас за якихось тисячу років з часів його першої згадки у відеодокументах, – зайнятий своїми справами, не поспішає до внука.
Помiч брiв
Василь Триндюк — 26/10/2010 - 18:00
Зустрів, ото, я нещодавно однокурсницю по інституту. Таньку Сльзьковух. Навіть розцілувалися, хоч і все навчання морду одне від одного вернули старанно. А що? Скільки вже років минуло... Вернулки зносилися. А моя, Марина, саме разом тоді у місті були, та й каже потім:
Щось якось дивно ти, чоловіче мій, віями беньки на неї підмітав. А чи не твоя це у минулому та й размамзель?
-Ти ще, жона, скажи, що це мій перший досвід без трусів ніжної дружби?
-А що ж, ні?
-Жаба скаче на свині.
-А...
Про вічне...
999 — 25/10/2010 - 09:43
Вже знову вибори на носі,
І кандидатів - ціла рать!..
А я не визначився досі:
За кого голос свій віддать...
Вони ідуть від партій різних,
А партій тих...- ну, як сміття!
І кожна партія "залізно"
Нам гварантує "майбуття"...
Всі кандидати симпатичні,
І smile у кожного - ого!
Триндять про цінності про вічні,
Розказують: хто, де, кого...
З ким в кого - секс нетрадиційний,
Кому хто носить хабарі,
Хто - мільярдер неофіційний
Із "нині сущих" нагорі...
Ті симпатяги геть все знають,
І з нами діляться цим всім...
Лише одне не "повідають":
Для чого весь той бруд ще й їм?..
Гутенврот
Василь Триндюк — 23/10/2010 - 10:57
Зустрів я, ото, недавно свого інститутського другана Саньку. Вареником хлопця тоді кликали. І зовсім не за метрикою. Ото, як на першому курсі вчепилося Вареники так надалі й носив їх. Тільки вже у одній особі. Отака, ото, еволюція не з тіста виробів…
Вiнегрет олiв`ястий
Василь Триндюк — 20/10/2010 - 17:04
-А, знаєте, що, колеги, хоч і, як кажуть, що добре сидимо, але щось я себе якось не так почуваю. От, заявилася у мене, паньмаш тут, одна ідея і дуже стрімко переходить у нав`язливу. Аж ніякі, окрім однієї єдиної, думки не можу докупи стягти. Що, і у Вас те саме, Миколо Семеновичу? І в тебе, Василю? Та, ви, що? Це ж дуже цікаво... Звичайно із наукового боку. Ну, Теорії Відносності, наприклад. Але, пренія у такий момент чомусь завжди ведуть до підвищення відносної вологості репутації зокрема аж до 100 відсотків. Отож, пішли вже всі разом та якнайшвидше, паньмаш тут.
Шкура
Василь Триндюк — 18/10/2010 - 08:33
-Ото, ти, Гринько вже аж зо півгодини так старанно на Цементовича дзявом гавкаєш. Правда, чомусь при цьому у кущі, а наче, як вдалечінь вдивляючись. Та, немає його там, не пудь, бо якби був, ти б вже до буцегарні загув. Але ж вуха наші не така вже й велика грядка, то на що ж їх так довго й старанно угноювати?
Да, щось розходився ти не на жарт. От, і пєндос кукурудзяний Цементович у тебе, і чупиздра попідгайова. І, навіть, просто замочити його у власному соку зовсім наш Гринька не проти.
Передвиборче...
999 — 15/10/2010 - 12:22
Скорочений варіант. Написане Бог зна коли,але, здається мені, у нас в Україні ще не скоро втратить свою актуальність.
По дорозі з ощадкаси дядько взяв хлібину,
Облизався на ковбаси й вийшов з магазину.
Відсапався, вклав буханку у драну торбину,
Закуривши, мимоволі глянув на вітрину...
І - о Боже, - що за диво: майже вся вітрина
Обклеєна листівками, на кожній - "ЛИЧИНА"...
Дядько тут собі подумав: "Оце так прогрес!
Вже освоїли й вітрини хлопці з УВС.
Ну і мудро ж хтось придумав: купив щось поїсти,
Йдеш, аж тут перед очима ці рецидивісти,
Ілля Муромець і Соловей Розбійник
Starfire — 14/10/2010 - 18:32
То не буря ліси валить, не земля дрижить -
Богатир Ілля з Муромлі в Київ град спішить.
Чимскоріше поспішає, цінна кожна мить!
Раптом чує: хтось до нього з-за кущів свистить.
Зупинивсь, питає грізно: "Чого тобі, враже?"
"Я інспектор Соловей. Документи - каже. -
Отже, прав у вас немає, а техпаспорт де?
Вогнегасник є? Аптечка? Так, брат, не піде...
Зараз пишем протоколи, додаєм... і от:
Треба штраф Вам заплатити гривень так сімсот!"
Ну то що його робити? Богатир зітхає,
Сімсот гривень щирим сріблом з калитки виймає.
Їде далі Чобіток долом та горою,
Довга траса Київ-Чоп
Де той Київ, а де Чоп!
Їдуть фури в дальню путь,
Хто зупинить - підвезуть.
Пане шофер, годі спати,
Треба більше газу дати -
Он "горбатий" не дрімає,
Вашу "Мазду" обганяє!
Де та траса Київ-Чоп?
Де той Київ? Де той Чоп?
Їде "Ланос" у Мшанець:
Яма. Друга. Всьо. Капець.