Синдром абсолютної
свободи,
Фобія вічної
самотності.
Нас тепер штампують
зоводи,
А ми сліпі від
гордості.

Пусті пластмасові
тіла,
І на кожного свій
штрих-код.
Усього тепер вчить
новий мессія,
А ми кладемо його
пігулки у рот.

Замість рефлексів-
інстинкти.
Замість емоцій-
програма.
Лягаємо спати,натискаємо
"вимкнути",
І перед очима чорно-біла
панорама.

Закладають нові дерективи у
наші чіпи!
Дають у руки гвинтівки-
йдемо вбивати!
Сміємось...Кохаємо...Живемо
ніби!
Та насправді-це ілюзія...закінчилась плівка...виходжу з системи...

У різдвяний вечір всі ілюзії оживають...
----------

«Торкатися...
Дихати твоєю шкірою...
Битися твоїм серцем...
Моє життя... Моя енергія... З кожним подихом, з кожним дотиком — тобі...
Твоя рука — тепло... Обіцянка довгого, всеохопного щастя...
Ти...»
...лише сон.
Ро прийшов до тями.
Знову цей блискавичний проблиск незрозумілих відчуттів. І в голові — уривки думок, які зараз вже не збереш до купи. Лише розкидачі частинки пазлу. Що це? Чому саме зараз?

Праворуч від тебе тече червоне джерело. Уламки іржавої техніки. Щось... м’ясисте... Джерело тече. Плавко. Не поспішаючи. Без жодного звуку. Червоне...
Сидиш на цьому місці четверту добу. 72 години тому закінчилися набої, проте вороги теж закінчилися. 48 годин тому ти використав останній індивідуальний медблок. Тепер біль пульсує у кожній клітині тіла, проте того тіла лишилося... 12 годин тому ти зробив останній ковток води. Червоний. Колір, який пити ти не будеш. За жодних обставин. Та, зрештою, й пити вже не хочеться.

— Штерне, ходімо!
— Штерне, ну, ти чуєш?
Тиша. Забиває вуха темрявою. Ненавиджу цю тишу в порожнечі.
— Штерне! Та ж досить! Рухайся!
Права — ліва. Права — ліва. Права...
— Ліворуч, Штерне! Одинадцята година!
Ба-а-а-х...
— Штерне!
Ви це чуєте? Я — ні...
***
— Штерне! Хлопче!
— Так, капітане!
— Сьогодні за операцію відповідатимеш ти.
— Так, капітане!
— У вас все напоготові? Плани будівлі, спорядження... Як там Петер, оговтався?
— Капітане, Патер пробуде у медблоці до 17го. Так лікар казав.
— Ааа... Зрозуміло... Що ж... В трьох впораємося?
— Звісно, капітане!

голосова команда: ентер! і — летальні мережі.
Бог-модератор. обновити світ? No — ліньки...
померти для всіх, щоб ожити на мапах “лінійки”!
коли хочеться пити і спати треба (все, як належить!)

створити ярлик — для столу, для чашки, для кави, для...
тривожного сну чи безсонних німих імітацій,
для повені після смерті та літіумних прострацій,
...один на двох мережевих, безмовно-сумних янголят.

В лабіринтах років години заплутались,
Павутинням взялися до болю ночі сумні,
Інтроверту не місце тут, від погляду знітився-
Чужий серед всіх, а може свій на чужій землі.

Завербовано ранки на завтра і на пізніше,
Заброньовано входи до іншого виміру,
Вони знають таке, про що ми не знали раніше,
Вони наші зображення там, а ми їм не віримо.

Розгалужені їхні інформаційно-засмічені лінії,
Закодовані дані іх ДНК, схожі на марсіан,
Їх чекають у просторі часу і майже в делірії
Легковажно зривають вони пов"язки із ран.

Аби не впасти, обіпрись на милиці,
коли й підставлять, – ногу… не плече
Пиши на мило – Небо.Крапка.Змилуйся
Квадратні метри раю для нікчем
здешевшали.
Вимолюй.
На латиниці

Чужих чатівок завулками темними
бреди наосліп – капосний оф-топ
Не будь наївним. Грець із тими темами
Душа – непотріб. Дупу не загроб
А мережа…
У неї власні демони

Ай-пі адреса – певна точка доступу,
а Джек, – з «Піратів», – чим не аватар?
Лайно вселенське. Наковтались доситу
За монітор, – неначе за вівтар
якому богу?
Ґуґлу …
а чи Господу?

Чергові смайли. Ченджі – копіпастами,

bobrja - такий собі хлоп, молоденький поет,
не виробляє деревяних штахет,
не спускається в шахти, землю не риє..
не прибирає він вулиць, автівок також не миє...

Він хлоп із сучасного - нашого часу,
і не відає, що таке лампа із гасу,
гроші в інеті він заробля...

задовбало писати вже вірш.. та ну його бля... =)

рўа-а. гноднондон
брукутукутщ,смна-ха
чрат ке, явуцукуот
мнык ццц шзокысепуто – мъ
їїїї о, хааа уттах!
фєцкуджоминех
рўа-и, гноднондах
євикотроідно. її
цйудинащожио.ырыр
ор.А-а! укъ.о-О!
мнакзопути быжъ
уч-чах, чрат ке
мнакзопуто Очь!
жычку. дропинакоцмын
її хзао, віпухдатобж
суїщекитрен
ломуханорток
Рўа-А!

Ыч! яу, ларноддармне
Хзаа! тро сни ожарну
туц, тац , тадац, тац
туц .тадац-тац,..,,тац
тац.ттец тац тададац
тададац тец тец….тоц
шшшшжжах
шшшшжжах
шшшшжжах
шшшшжжах
тададатц тец тоц
тададатц тец тоц
у-у-у-урья
ау-у-у-урья
Еў- Еў- Еў- Еў-
Еў- Еў- Еў- Еў-
Еў- Еў- Еў- Еў-
Еў- Еў- Еў- Еў-
рнаптоцотиема
зекожатіума
рнаптоцотиема
зекожатіума
Еў- Еў- Еў- Еў-
Еў- Еў- Еў- Еў-
Еў- Еў- Еў- Еў-
Еў- Еў- Еў- Еў-
Очь!