Ніч перед Різдвом
Tamara — 4/12/2008 - 19:29
Ніч така, що дух морозить.
Місяць!
З димарів замерзлий котиться
Дим.
І вперті сніжинки пітьму
Місять.
На вікна поснулі наводять
Грим.
Розкришені зорі втрачають
Вись.
Проснись!
Copyright ©Tamara Hanenko
Беззмістовне
Catya — 2/12/2008 - 18:04
Не треба змістовних слів...
Бо місткість - завжди порожнина.
Мовчи!кожна тиша - безцінна.
(Цілунок - як сонце - зорів...)
У склянці сумує чай.
Повтікали звідти
ноти
бергамоту і цитруса.
Біля трюмо
парфуми нидіють
у дешевім флаконі.
Звичайний спирт,
бо у еміграції
ноти троянди.
Ти - цукор,
а я - напевне,
шматок парафіну...
(без нот від народження)
Нерозчинна.
нерозмінна.
Як ніч,
що зі сталістю,
гідною сталі,
краде у місяця ноти
сонця.
А потім сумує,
тьмяніє,вкривається
сизою плівкою ранку.
Як чай...
Дівчинка з зализаним волоссям під номером 6
Биндас Оля — 2/12/2008 - 11:35
Собаки мружаться від холоду твого плаща, коли бачать сумну дівчинку з зализаним волоссям під номером 6. Порожній слід від слимака примушував частіше давати імпульси в мій мозок. Хотілось їсти, проте, коли згадала смак вчорашньої солянки з кавою Експрессо, котра нагадувала шлунковий сік – бажання зникло. Щодня о 17:00 ріжу великий палець до лівого верхнього кутка ксероксного паперу, котрий ти мені подарував на 18 День народження. Я нарахувала 12 порізів. Коли холодно вони синіють, коли спекотно – біліють.
Веселі барви
Женчик Журер — 1/12/2008 - 18:20
Веселі барви
Веселі барви де?
Осипались, зомліли , впали.
Чи пам’ятає хтось,
Як з шостого на сьоме, на купала,
Де ти вінки плела
І через ватру ми стрибали,
І папороті квітку всі шукали?
Вогні через ліси
Несли хоробрі воєводи.
Ріка вінки несе,
Закидує їх невість-куди , в чужі води.
Липневі барви за собою,
Хоча уже потроху темні,
Вже менш приємні, бо не такі молоді.
Сягнувши батогом
Пустелі, щоб погнати з хати.
У безвіконні бо
Без світла важко щось тримати,
А надто щось кохати.
Зась за дверима виє вовки,
Проте більш схоже завірюха.
Ховайтеся усі –
Несподіване
Catya — 1/12/2008 - 17:06
Вибухнула дощем...
Осінь
самоліквідувалася.
Як синець, розсмокталася.
Як свинець,пролетіла
повз.Не поранивши.
Вологим старечим цілунком
благословила бруківку...і...
зникла...
Залишила своє немовля
- недокрівну крихітку Зиму -
сидіти в калюжі.
Стало
порожньо.
Фраза (в пориві ейфорійного приступу)))
CHUCK — 28/11/2008 - 19:32
Що зве мою землю крутитись,
У танці космічних орбіт?
Що змушує зорі світитись,
У тьмі негараздів і бід?
Що кличе співати "осанну",
Байдужим глухим небесам?
Кохане дівча Роксолана -
Пречиста ранкова роса…
Вітати світ у сонячних малюнках.
Солодкі повні твої губи пити.
Топитися у поцілунках.
Жити.
Замкнутися у стін квадрати.
Ображено так губи підібрати.
Надію гумкою останню стерти.
Вмерти.
Майже дитяче
Catya — 24/11/2008 - 17:55
Сніг - безкоштовний доважок вчорашньої втрати.
Тане із присмаком оцтової есенції.
Прошу аудієнції! Мушу спитати:
Жити - то зараз модно?,які тенденції?
Я б Миколая Святого таки спантеличила!
Вивела б кров'ю листа із проханням про різки.
Ні,не для себе - для маси з пустими обличчями...
Так по-дитячому зле,по-наївному різко...
Я модель!
RomsonDead — 24/11/2008 - 00:26
Я модель!
Я модель!Я супер!/Я жінка , а це вже супер!Я приземляю всіх чоловіків біля себе на коліна лише одним досить хитрим поглядом/досить хитрим прийомом , або ж розмахом блискучого відродженого волосся.Це лише коли саме Я з»являюся на горизонті все вибухає концентрованими масляними фарбами (занадто!яскравими!) , всі кінчають …
Я вся така!..
Моделлю бути таак чудово , ви навіть не уявляєте/ви навіть не можете цього уявити – не маєте можливості/нагоди – хаха!