Його звали Лі То, він був чарівним,гарячим.Чим він вабив її, ту що звали Вес На?Навіщо він їй? ЇЇ так кохав Кві Тень...
Вона тремтіла від передчуття зустрічі з ним. Потім сталося таке, яке стається з людьми, ось. Найкоротша ніч їх зустрічі була як спалах блискавки.Зайшла за обрій уст і за межу тіл, за тінь,ІНЬ, а він не розтуляв і повіки, знав, прийде.Йде, йде знов..
Бабусям на примітку
Диво... — 27/11/2008 - 02:33
- Ну, прошу Вас.
Принц зашарівся і, лагідно піднявши очі догори, сказав :
- Я... ще... не...
- Визначайтесь!
- Я... вони...
Золота Скибка виглянула з-за ноут-буку. (Золота Скибка – типу далека родичка Золотої Рибки, теж типу виконує бажання, це типу її прямий обов’язок.) Вона суворо подивилась на клієнта:
- Парубоче! Чіткіше формулюйте тезу.
- Перше, п’ятий, мабуть.
- Шо? – не зрозуміло Золота Скибка.
- Перше бажання – п’ятий розмір.
- Розмір чого?
- А чого ЩЕ може бути?! – Принц підозріло подивився навкруги. Потім кашлянув. – Ну, ви ж... цей... запишіть...
Частина 2 (без гепі-енду)
Диво... — 25/11/2008 - 22:52
Частина 2, або смс про загублений кед
„ Загубила кед тчк Розводься вже, Принце тчк Одружуйся на мені тчк”
Смс було відправлено. Так.
Усі Принцеси люблять клепати смс. Але це було особливим.
На це було так важко налаштуватись. Часу все якось не вистачало, нІколи. Нема часу, щоб розказати, що ти Принцеса, поканючити у когось зірку з неба, купити капці на розмір більше, щоб одного чудово дня загубити один...
Смс відправлено.
Так, головне було просто зібрати усю силу волі, налаштуватись як слід, протерти пильну корону, поставити на поличку – щоб не впала! – і зробити це.
Історія про забуті троянди і шоколадне тістечко
Консуело — 7/11/2008 - 10:55
(За мотивами Антуана де Сент-Екзюпері)
Маленька казочка про любов
Аніта — 30/10/2008 - 21:05
Такий звабливий, безтуроботністю своєю та відкритістю схожий на дитя, бо тільки діти справді щирі в своїх почуттях. Хіба ж для щастя багато треба? А можливо в кожного щастя своє? Різного кольору, різного смаку... Приємно на світанку вигріватись з тобою на сонечку, ділитись крапельками вранішньої роси. А чи є там життя за горизонтом? Яке воно? Світле? Для нас завжди тепло та сонячно, можливо того що не знаємо зимової прохолоди. Відчуваєш як стукає моє сердечко? Ми такі різні, але не можу не любити тебе, у нас не буде зими, ми завжди будемо разом! Я не сумую, любий, що ти!
Лялька на ім'я Потороча
Консуело — 16/10/2008 - 14:58
- Мультики роблять погані сни.
- Що ти кажеш, сонечко?
- Мишка втікає, але не завжди... Не сьогодні.
- Яка мишка?
- Джеррі, звісно. ти що, не дивишся мультиків?
- А-а, мультяшки. Тобі, мабуть, варто менше часу проводити біля телевізора.
- Погані сни, страшні. Мишку потягнуло в підвал.
- Том потягнув?
- Нііі, Том ніколи не приходить. Підвал його лякає.
- Він тобі не сниться?
- Сьогодні він помре.
- Том?
- Не Том. Тато.
- Не жартуй так більше. Це погано. Погано лякати дорослих.
- Недобре, так.
- Чому ж ти це робиш?
- Давай подивимось мультик.
In love with autumn
Wind — 13/10/2008 - 19:15
Хочу присвятити це творіння Erl'і. Саме наші з нею такі собі душевні розмови надихнули мене на написання такої казочки. Дякую тобі, за те, що ти є.
Трохи фізична казочка
Catya — 11/07/2008 - 13:18
Одного разу досить-таки поважний дядечко сидів у досить- таки зручному кріслі, за звичкою вмостивши обидві руки на своєму досить-таки великому животі.Факт наявності досить-таки великого живота не надто турбував дядечка. Він ставився до нього, як до фізичного тіла.