У пошуках маку
Fabula Veridicus — 28/06/2008 - 16:47
В одному затишному кублі, що розташоване в глибині підстаркуватого соснового лісу, жила собі звичайна сім’я єнотів. Звичайна мама, звичайний тато та маленька, проте загалом звичайна, доня – Крапочка.
Казка про дівочий сум
Любасик — 18/06/2008 - 21:05
Сумується дуже часто. Частіше, аніж радіється. Не знаю чому. Чи тому, що дощі йдуть, чи тому, що ні з ким радіти. Невісточки дочки, пора вам ставать, щось у нашім саду за пташка тай кує. Ой то не пташка, то ваша дочка, без долі вродилась, без щастя зросла. Інколи справді хочеться бути пташкою.
НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ БАРОНА МЮНХГАУЗЕНА У ХХІ столітті
Марко Вишневецький — 28/05/2008 - 19:31
Несподіваний гість
О
дного вечора, сидячи біля каміна у своєму замку, я мріяв про нові подорожі. І не помітив, що солодко заснув.
Сон
Лесь Щасливий — 23/05/2008 - 21:28
У п’ятницю після тяжкого навчального дня я, як завжди, прийшов додому. Нарешті міг відпочити, адже це був останній день тижня. Сів на м’яке крісло. Задерши голову догори, почав думати про всілякі речі. Пройшло небагато часу, як почув стукіт у вікно. З великим зусиллям, повернув голову.
Співанка русалок
Ihor Zubrytskyi — 29/03/2008 - 12:53
Ми марили про ніченьку,
Коли маленьку свічечку,
Запалить місяць на небі,
Щоб нам вести недалекі,
Від води танки,
По лугу хороводи водим ми.
Чекаєм на голубчика,
На милого нам любчика,
Залоскотати хочемо,
На дні з ним поворкочемо.
Йшов Ішов
Мисько Сергій — 24/03/2008 - 21:33
Йшов Ішов
Ішов не біг, не плив, не повз, а йшов.
Йшов Ішов і…
Мільйон знайшов
Мільйон знайшов і…
Ні. Далі не пішов.
І… Не зупинився Ішов
Ішов назад пішов звідки йшов
Спиною вперед пішов.
Став мільйонером Ішов
Тому далі не пішов, а
Назад спиною вперед тепер йшов
Дуже зрадів Ішов
Навіть туди не пішов куди до цього йшов
Вередлива дитина/людина
Ihor Zubrytskyi — 19/01/2008 - 13:35
Чого шукаєш ти, людино?
У світі правди і брехні.
Чого, плаксивая дитино,
Тобі схотілось у світі.
Ти вередуєш з кожним кроком,
Кричиш: нема мені рятунку.
Та не старієш з жодним роком,
Якого випила ти трунку?
Скажи мені Слова, будь ласка…
Та ти мовчиш і лиш прохаєш,
Для тебе все – це казка,
і більшого ти не бажаєш.
Таємниця міського парку
Любомира — 11/01/2008 - 17:26
Напередодні святкування сторіччя міського парку Марійка, як завжди, знайомою дорогою поверталася додому зі школи. Дівчинка була зайнята роздумами про завтрашній день. Та раптом, зовсім поряд, в кущах, вона почула шелест. Вона знала, що вдома на неї чекає мама. Але цікавість охопила дівчинку і вона вирішила зазирнути туди. “А чому б і ні? Я ж лише на хвилиночку, мама й не помітить, що я затрималася” - подумала вона. Так і зробила. Та на її подив на галявині, оточеній таємничими кущами, нікого не було. “А з звідки ж цей шум?