Прописка для осені
Загублена у просторі — 20/10/2009 - 10:30
Це просто осінь, осінь, осінь.... Як стан душі, природи та речей...
Заради Всеукраїнського літературного об'єднання я спробую написати щось рідною українською мовою...
Біотоки кохання
Валентина — 19/10/2009 - 08:58
Чи всі слова сказали про кохання –
Від пристрасних до ніжного зітхання,
Від чудернацьких до простих і милих,
Від дуже скромних до відверто хтивих?
Хтось скаже: «Так!». А я не втрачу віри.
Де є любов, там з’являться Шекспіри
Хвороби і втечі
68 — 18/10/2009 - 23:34
Кожне індивідуальне "я" до певної міри є відображенням колективного. А колектив наш до певної міри хворий - на самотність і на порожнечу. Тому - хвороби...
А втечі - оскільки людині властиво тікати - від себе, від своєї сутності, від смерті, яка чекає на кожного з нас. Зрештою, більшість дій спрямовані на те, аби відтягнути хоча б на день смерть. І такі речі, як релігія, філософія, любов, божевілля, до певної міри є втечею від смерті.
Казки і легенди
Валентина — 17/10/2009 - 12:21
Немає в світі нічого дивовижнішого і загадковішого ніж дитина. ЇЇ бачення, її відчуття, її думки для нас «дорослих» недосяжні. Ми ж такі заклопотані і зосереджені на власному Я. Ми все знаємо і все вміємо. Наші почуття – центр Всесвіту. А він – справжній Всесвіт зосереджений в малесенькому дитячому серці.
Ці казки для Вас діти, скільки б років Вам не було - п’ять двадцять, тридцять чи шістдесят.
Природа дістала мольберт
Валентина — 17/10/2009 - 12:02
Ця збірка – портрети моїх друзів і знайомих, портрети тих, у кого справжня, а не штучна душа…
Як би ж я вміла малювати!!!
Картвельський поетикум
Bodo — 8/10/2009 - 21:26
Перекладені мною вірші грузинських класиків поезії. Зроблю усе від мене залежне, аби передати усю красу й величність однієї з найпрекрасніших поезій світу!
...палає душа, віється по світові в пошуках спокою, а знайшовши - бажає нових відчуттів
Цариця Сугдейська
Алісія Пардус — 4/10/2009 - 00:45
Феодора втрачає усе - владу, землі, багатство і найгірше - рідних та близьких, навіть не підозрюючи про те, що є пішкою у грі під назвою "Помста". Але пішка може стати й ферзем...
Фіолетово-чорна осінь
Ярослава — 1/10/2009 - 16:38
Накипіле, зібране і розшифроване з різніх папірців, дбайливо зім'ятих і відпревленіх колись в далекий темний ящик.
Чи варто?
Чи варто, чи варто, чи варто
Себе до зомління жувати,
Копатись в нервових клітинах,
Вити як дика тварина?
Чи варто, чи варто, чи варто
Себе колупати, карати, вбивати.
В тумани від градусу впасти,
Забути що бачила щастя?
Забери свою руку, нехай я впаду
У польоті стрімкому знайду я ключі
А без трюків і фокусів їх ухоплю
І відкриється те, про що серце мовчить.
Чи варто, чи варто, чи варто
Промені власні чужим роздавати,