Щось більше
Vert Efner — 20/02/2010 - 22:18
не вірші і не есе...
спроби написання матерілу об*ємом більшого ніж 222 слова (;
Ця збірка про те,як ти одного разу прокидаєшся в іншому місці,іншою людиною,і починаєш жити чужим життям, вдаючи ,що все нормально,що так і було.
Сліпі, але відверті почуття
Lestat — 31/01/2010 - 18:55
Вірші, основною темою яких є кохання, іноді веселе, іноді сумне але вічно високе...
Навіяно Людьми
Олеся Барчук — 23/01/2010 - 20:04
Для мене завжди велике значення мали дрібниці, бо ж саме вони найбільше розказують про людину....
Для мене велике значення мають випадкові слова, почуті в трамваї чи десь просто на вулиці...
Я люблю спостерігати за Людьми і тут буде вміщено все, що Навіяно мені Людьми...
37/38 — це кільканадцять історій, що відбулися, або були почуті в різних вагонах потягу за відповідним номером.
"Хронологією мого серця"
Faradeja — 20/01/2010 - 20:15
Кожна людина носить в глибині свого "Я" маленьке кладовище, де поховані ті, кого вона кохала.
Ролан
"Абстракції"
Faradeja — 20/01/2010 - 20:04
Жаль, що у руках немає кольорової фарби, якою можна було б розбавити монотонні гами життя, замалювати чорні краплі болю і сліз, що є чи будуть на полотні ще недомальованої картини – чиєїсь історії, шляху.
Як не дивно всі ми – елементи однієї абстракції,одного незрозумілого витвору мистецтва, а саме життя, впродовж якого ми власноруч спантеличуємо яскраві барви долі, змішуємо чорне і біле, занурюючись у буденне сіре, а згодом у розпачі, у кайданах повсякденного, розуміємо, вороття назад не існує, лиш шматочки подертих , нездійсненних мрій переслідують зневірену душу.
Тихо плакати і мовчати
Забувати й вічно чекати
Незабутнє, єдине кохання
перетворене в біль і страждання
Щиро вірити й просто страждати
Мовби свічка красиво згасати
вічна біль мені не під силу
в світі зла - де я прагну миру
Історії Малої Історії. Оповідки Василя Триндюка, 2007.
Василь Триндюк — 9/01/2010 - 11:17
Історії Малої Історії. Не Великої. Погляд на життя простої людини у радянські та пострадянські часи й Добу Незалежності очима романтика на тракторі. Історії Малої Історії. Буває, що й смішні...