Різнокольоровий...
olvia — 15/04/2009 - 12:49
повістьо-оповідання.
Одного чудового дня до рук Тані потрапляє загублена кимось книжка, яка обіцяє своєму власнику цікаве та чудове життя...
В шухляду
Варвара Серафим — 13/04/2009 - 13:59
Декілька новел, які можна сприймати кожну окремо. Але все ж варто читати усі по-порядку. Тексти писала на замовлення газети "Життєві історії", але в результаті задоволена написаним. Мабуть через те, що знайшла слова, щоб описати сюжет, який давно просився на папір.
Синдром мінімаліста
Li-Tium — 12/04/2009 - 19:50
Короткі прозові сюжети та вірші.
Сама ідея виникла з форумних "55 слів" і на тепер уже становить певну сукупність творів котрим стала потрібна назва). Синдром мінімаліста - як назва - гарно відображає суть.
Примара життя
Z-CORE — 11/04/2009 - 15:00
Як це жити без віри, без мрій, без почуттів? Як це все життя ненавидіти та призирати все і всіх? Як це не ошукувати себе та прийняти світ таким яким він є насправді, а не таким яким його малюють? Детектив Зінкевич Вольтер знав відповіді на всі вище наведені запитання і це знання робило його сильним! Але його звичне життя, яке він повністю тримав під контролем, вмить добігло до свого кінця, коли його викликали до місця злочину і він знайшов свого сина вбитим.
Ліричний..не відступ, а наступ
Загублена у просторі — 10/04/2009 - 13:02
Ця збірка прошита нитями смутку і туги, видрукувана сльозами. ЇЇ автор - Ностальгія, а рецензент - Самотність.
Allerlei (Різноманітне)
Женчик Журер — 26/03/2009 - 10:02
До цієї збірки закидуватиму все те, що поки не належить до якоїсь іншої збірки... Переважно це будуть ліричні і пейзажні твори.
про мелодію серця коханої людини, про музику, що йде зсередини і, здається, має назву кохання... про наявність або відсутність почуттів, про видозміну сприйняття навколишнього світу та життя в цілому залежно від сили почуттів...
мандрівник
olvia — 25/03/2009 - 12:45
ви зовсім не знайдете ніякого особливого сенсу в цих оповіданнях, так і повинно бути. Це звичайнсінькі етюди на тему кольорів.
У твоїм полоні!!!
Funki — 25/03/2009 - 11:42
збірочка віршиків (як я називаю - часом римованих рядочків) , які я написав для своєї дівчини...
більшість рядків написані спонтанно, то в потязі, то в метро, то в маршрутці..
більшість про відстань, яка часом трішки розділяє наші тіла, але не душі)))
Алфавіт моїх почуттів
Анютка Петрів — 11/03/2009 - 14:17
Та що ж тут напишеш? Твори про кохання. Твори-епілоги моїх почуттів до однієї людини, котру я вважала прекрасним створінням світу Небесного. Та виявилося, що то нікчемна істота світу людського…
Не судіть мене строго за мої творіння. Я знаю, що мені не вистачає майстерності. Та я буду виправлятися. Однак тепер маємо те, що маємо
Перші слова віршів починаються з літер алфавіту, що дає змогу систематизувати їх у "Алфавіт моїх почуттів"=)