Тому що кохаю
DARINA — 28/11/2009 - 22:38
кохання - дивна і безмежна річ, її важко знайти, легко втратити і неможливо забути....
Мертвые стихи
Подонкин Егор — 20/11/2009 - 18:30
По улицам,стаями неслись машины,
Я пинал небо своими ногами.
Стоял.Курил на крыльце магазина,
Она закрывала лицо руками.
Денег не было,времени тоже.
Небо цвета серого пепла.
И мы были тенью сонных прохожих,
Вот так новый день поднимался из пекла.
На крышах угрюмо сидели вороны.
А в воздухе-пахло промышленной зоной.
Живые статуи,сырого бетона.
Да весь белый свет был на нас разъяренный...
***
Удел слабых-резать вены,
Тугая петля и девятый этаж!
Дело сильных - крушить системы стены,
Місто на букву Ж
Ковальчук — 19/11/2009 - 15:14
Моє місто моїм поглядом і мої переживання в ньому. Мої рефлексії одним словом
2,07
Джем Сьогодні — 18/11/2009 - 17:21
я не вмію читати...
я так само символи...
я всього лиш дві цілих і кілька сотих
Мрії не вмирають
Vert Efner — 14/11/2009 - 01:12
Без анотацій та пояснень.
Якщо ви мрієте, то ваші мрії завжди з вами.
Вони можуть втрачати актуальність, але не більше того.
Роздуми на вільні теми...
Валентина — 11/11/2009 - 12:18
Не кожний вірш можливо прочитати,
Не кожна думка ляже на папір.
Є те, що треба поглядом сказати,
Хоча у тебе і поганий зір.
ніколи ненаписана мною книга
ЛАЙБЛ — 8/11/2009 - 18:55
Скільки разів я намагалася сісти за написання книги. Та щоразу, коли з'являється ідея чи вільний час, мені щось стає на заваді.
Маю надію, що цей задум усе ж завершиться вдалим досягненням мети.
Щодо моїх можливих читачів маю кілька слів. Я не впевнена, що задум цієї книги на 100% вдалий, проте є відчуття, що все ж хоч один розділ із цієї книги зможе зачепити якусь певну людину.
Розділи у книзі розміщені хаотично, без певної системи, а свідчить про сюжетність цього твору. Можливо, хтось буде читати його з кінця, а хтось з середини. І композиційна побудова має надати таку можливість.
21 грам душі
Загублена у просторі — 6/11/2009 - 21:30
Маленькі замальовки,які вміщуються в СМС.
Написані на телефоні, і відправлені в папку "Збережене"
Во ім'я Любові
Adel — 23/10/2009 - 22:26
Це не вірші - це енергетичні згустки, пережитих мною почуттів...
ПРОЗОВІ ЛАТКИ
Загублена у просторі — 20/10/2009 - 10:43
Маленькі мініатюри я пишу на обривках газет, листках, серветках у потягах та автобусах... Якщо зібрати докупи всі ці маленькі шматочки свіжої прози, вийдуть своєрідні латочки на болючі рани моєї душі...