Пити каву холодну
краще, ніж настій полину,
Закривати фіранками вікна
доцільніше, ніж дошками,
На побачення йти радісніше,
ніж на базар,
Вмиватися приємніше водою,
ніж сльозами,
Ловити гав веселіше,
ніж журавля у небі,
Сказати тобі зараз все
чесніше, ніж потім,
А потім... Пити полин...
неримований
ЛАЙБЛ — 19/10/2009 - 11:15
Ти неримований і дикий!!!
Ти прозовим текстом врізаєшся в мій мозок…
І я не можу тебе вигнати звідти!!!
Не можу знайти спасіння ні в алкоголі, ні в сигаретах,
Ні в забутті медикаментних снів…
Лише в тобі відроджуюся й тану!!!
Важким гранітним камінням тану і гину…
Ти неримований!
Неправильний!
Складний епічний твір…
А я набір поезій в одному томику на 1000 сторінок…
Про кохання, про емоції, про біль…
Про все, що болить мені до і після твоєї появи у моїй пам'яті.
Тебе хочеться прочитати, бо ти – складний!
А я… я вся у моїх віршах!
Вся душа на білих листках паперу,
Вторгнення її неочікуване,
Званий сніданок з Зимою,
Заговорили її амбіції,
Зелена трава білим килимом
Застелена, - прошу,
Вгощайтесь вітром з Атлантики,
Клапті бинтів на деревах
Прикрасили цей пікнік,
Західні хмари старої Європи
Замість неба осіннього...
Прошу, може вам холодного пудингу?
Що пахне циклоном зимним,-
Нота перша- хризантема нерозквітла,
Друга- пріле листя каштану,
А ще- потім відчуєте прозорість
Сльози несподіваної за Осінню
Тою,що минула, мабуть.
Гримить
То Боги кохаються
Ніжно і пристрасно
Так щоб у смертних кров застигла кубиками
Так як смертні ніколи не зможуть
Гримить
Вода в калюжах закипає
Зі своїм шаленим мерехтінням з'являється трамвай
Ним можна перпливсти новоявлений Стікс
В міський човен заходиш
Декілька монет платиш за проїзд
Кондуктору Харону
Гримить
Панельні будинки
Ці важкорухливі Титани
Підмигують
Світлом у вікнах
Проходячи повз
Відчуваєш їхнє тепло
Котрим вони з тобою діляться
І воно осідає пилом в твої легенях
лежачи в ванні з льодом [потік образів]
Selfkill_Malvinko — 8/10/2009 - 00:00
стискаю листя у долонях
іржавий попіл відпускаю.
і лежачи у ванні з льодом
зігрію тіло почуттями.
пробач, я більше не кохаю
на маскараді мертвих масок.
перемагаючи читання
несусь до снів, твоїх колишніх
і спогади вже не лікують -
я проклинаю свою пам*ять.
а сукні шурхіт по паркету:
танцюєш вальс із кардиналом
дивлюсь на зміни, лише попіл
із шовку він вже витискає
знов намагаюся забути,
які колись були щасливі,
я проклинаю свою пам*ять
коли лежу у ванні з льодом
нема потреби
Бджілка — 23/09/2009 - 19:31
Мої кроки
твій силует
ноти мовчання
біль розчарування
нескінченна параноя
сп'янілі зорі
чогось не вистачає
мабуть кохання
пожовкле листя
осені зізнання
мокре повітря
розмиті мрії
прилипший запах
твоїх парфумів
на моїй шкірі
в зіницях небо
пальці затерпли
що сталось?
Я паралізувалась.
без почуттів
без серця
мене не стало
ВЕЧІРНЯ ЗУСТРІЧ
Анастасия Малецкая — 19/09/2009 - 14:22
Ти дихаєш мені в обличчя.
Ми лежимо так близько один до одного,
Що відчуваємо кожну клітинку,
Але при цьому хочеться бути ще ближче…
Я відкриваю очі й через секунду
Бачу твій погляд на своєму обличчі.
Посміхаємося і одночасно закриваємо очі.
Не торкаємося один одного… тільки дихання та серцебиття.
Я зараз не знаю, чую твоє серце чи моє, а, можливо, «наше»?
Тихо посміхаюся знову, але цього не бачиш...
Сьогодні вночі ти ще попросиш поцілувати мої груди,
А потім я відчую м’якість твоїх губ…
Ти посміхалася
Li-Tium — 11/09/2009 - 19:03
Сумного сонця
Обриси осінні
День заплели
Яскравою печаллю.
Ти — посміхалася!
В сліпучих переливах
Ховалися між
Снами падолистів
Пазурі тіней,
Величних у жадобі,
І тягнучись
До золота осичок,
Розкиданого долом,
Аж тремтіли...
Ти посміхалася.
До тлустого асфальту
Горнулось кошеня:
В сліпих блуканнях
Із тихим вітром
Ділило мявкіт болю.
Та в ньому — кволому —
Вбачалося життя,
Не животіння!
Ти посміхалася...
Так дзвінко,
Наче осінь.
Ти — посміхалася,
Так щедро!
...не мені.
Прімо
Джем Сьогодні — 18/08/2009 - 15:33
вересень, двадцять третього...
на терасу виходить де Рівера,
в його руках найбільша курва
світу цього...
задоволено підпалює сигару.
і палить так,
ніби дожив до В*єтнаму...
вдома чекає дружина
(радше фрау),
він палко кохається з нею
і ще сигару..
а на ранок
водій відвозить його до кортесу,
де він робить з країною
те ж що й з дружиною,
але навідміну від останньої
Іспанія не симулює.
(тому мовчить)
де Рівера випалює
п*ять сигар поспіль
бо каталонка всеодно йому не дасть
Слухай братуха є справа доможеш?
Запитав давній знайомий
Ми сиділи в напів порожньому барі
Насолоджувались бердичівським пивом
Нас оточувала прохолода наче в морзі
Це був кращий варінт
Ніж залюднені вулиці
Ніж спека
Я втомлювався від цього смаженого літа
Почувався знесиленим
Іноді хотілося стати річковою водою
І повністю розтектися
Звичайно допоможу
Відповів
Мене не покидало враження
Що я залишаюсь повністю сам
В цій зоні відокремленій
Від справжнього життя
Від друзів
Один друг якщо все складеться
Буде мене відспівувати на похоронах
Священик майбутній все-таки