ЖОВТНЕВИЙ МЕЗАЛЬЯНС
Консуело — 10/02/2009 - 10:37
Збірка: Майже вільне божевілля
Світ безпричинного погасне... може, то я - причина?
Гортаю пелюстки вітру, ковтаючи сіль на спомин.
Навколішки перед небом - вчорашня безлика глина,
несміло піднявши очі. Чи можна спитати, хто ми?
Навіщо, куди і звідки? - банально та риторично...
Напевно, забракне сили. Впізнати у собі іншу.
До крику або до сміху - пожовклим слідам зустрічно
вернутись. А чорний попіл ховати мерщій у тишу.
Вагонами гримав протяг. А потяг - летів експресно.
Гітара, цигарка, покер. Одначе - така розбита
руками чужої злості. Жорстоко? Принаймні, чесно.
Так просто сказати "годі"...та знову чекати літа.