Промислово-меланхолійне
Catya — 19/12/2008 - 23:22
Збірка: Затьмарення
Відмежоване криком і кригою наше сьогодні,
А відзавтра - слизьке та непевне - моє anno domini.
Марю січнем,як очі твої - апріорі холодним.
Застигає поволі і піч мого серця - доменна.
Переплавлено - намертво.І назавжди забуто.
Я,на жаль,не конвеєр - не буде прощення сотого.
Ти не пробував,любий,скажи,проковтнути отрути?
Утопитись?Порізати вени моєю скорботою?
Ні - то ні.Я не вірю тепер утопічним теоріям.
Струм пульсує між дротом колючим та ніжним шаром
Ізоляції(мене від тебе? - сумна алегорія).
Як мастило,згоріла любов і стікає нагаром.
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 10.00