Небесна Люциферія
CHUCK — 19/10/2008 - 04:03
Погоничі нічного страху,
Женуть підвівшись чорних бестій.
В передчутті близького краху,
Завмерло воїнство небесне.
І сонце вкотре потемніло,
Спустивши плоть гарячу в пекло.
З розмаху меч гуляє тілом,
Колишніх воїнів запеклих.
Жахливий рик розлогим громом,
Вістує смерті новий час.
Заплачуть небеса на спомин,
За кожним чий вогонь погас.
Останні вигуки тріумфу,
Останній танець на кістках.
Данина хижому безумству -
Розвіяний АнгЕльський прах.
Святого м’яса повні шлунки.
Трофеї - німби на списах.
Висять тіла розп’яті струнко,
З застиглим жахом на очах.
Сповняє зморено мовчанням,
Перемінивши бурю в штиль,
Чиєсь завершене вмирання...
Чийсь нескінченно довгий біль.
На варті часу добрий ранок,
Собою змінить хижу ніч.
Освітить променем світанок,
Тьму сумнівів і протиріч.
Спасенна віра сонцем новим,
Осяє змучені тіла.
Наповнить мертву плоть безкровну,
Безцінним подихом тепла.
Святим вогнем прокляту нечисть,
Нещадно випалить дотла,
Зоря, що в небі знов воскресла -
Небесна Люциферія.