Мікс моїх почуттів
Диво... — 2/09/2008 - 16:57
Збірка: 00:00
Це – не треш! І не пародія!
Це не блиск новий для вуст!
Серця це мого мелодія,
Це тихий, загублений блюз...
Без домішок і концентратів,
Ловлю я солодкий момент.
Та нащо? Презирливо скаже
Мені хтось своє `no comment`!
Фарбовано, дивно і змішано:
Я марю зірками облич!
Мов зомбі – тягнусь до блискучого.
Ця гра вже не варта свіч!
У синьому склі – відбиток,
Затьмарені очі, блідий
Мій профіль і фарби мерсів.
Не `файний`, а вже `крутий`!
А вдома – вода із крану.
Що в хаосі тім я забула?
Блискуча обгортка гламуру
У смітнику потонула!
Це ніби магніт, лихоманка,
Мов долі-іронії жарт.
В повітрі – мільйони громів!
Я чую6 це шанс мій, фарт!..
Вже страшно. Нумо, сісти.
Роздовбана гойдалка, сміх.
По дереву шкрябаю смайлік –
Емоцію всіх моїх віх!
Завісу із пилу і суму
Я викину, мов окуляри!
Ще крок – і я ладна летіти,
Порвавши усі формуляри!
Ще подих, ще крапля солона,
Ще похил і замах – вже час,
Чайки відлатають з моря,
Залишаючи небо для нас...