Пісня (переклад)
Диво... — 30/04/2009 - 23:58
Fleur
Сквозь тревожные сумерки, дым сигарет
отражается в зеркале нервное пламя свечи
Я сижу за столом, на столе - пистолет
Я играю в игру для сильных мужчин
Я смеюсь над собой - я рисую усы
Ты не знаешь - какая я, наверняка
Я - энергия взрыва, я - эхо грозы
Я пока не опасна, но это только пока...
Ты еще не знаешь насколько
Все это будет всерьез
У меня осталась два часа до рассвета
И еще один нерешенный вопрос
Кто мы, незнакомцы из разных миров
Или может мы - случайные жертвы стихийных порывов
Знаешь, как это сложно - нажать на курок
Этот мир так хорош за секунду до взрыва
Ты вчера невзначай потерял свою тень
И сегодня не ты, а она гостит у меня
Мы чуть-чуть поиграем здесь, в темноте -
Пистолет, я и тень... попытайся понять
Я увы не знаю насколько
Все это было всерьез
Твоя тень к сожалению не может ответить
Мне на это несложный вопрос
Кто мы, незнакомцы из разных миров
Или может мы - случайные жертвы стихийных порывов
Знаешь, как это сложно - нажать на курок
Этот мир так хорош за секунду до взрыва
Мы накажем друг друга высшей мерой отчаяния
Для того чтобы с памяти этот вечер изъять
Здесь одна только пуля... Не огорчайся, -
я кручу барабан, эта пуля - моя...
И теперь мне точно известно
Насколько все это всерьез
Потому что молчание ведь это тоже
Ответ на мой нелепый вопрос
Кто мы, незнакомцы из разных миров
Или может мы - случайные жертвы стихийных порывов
Знаешь, как это сложно - нажать на курок
Этот мир так хорош за секунду до взрыва
***
Крізь примари і сутінки, диму букет
У свічаді нервово міниться свічки вогонь
Я сиджу за столом, на столі пістолет
І я граю у гру чоловічу, сама, осторонь
Я сміюся із нас, підмальовую грим
Ти не знаєш про мене нічого, поки що ні
Я – енергія спалаху, вигнутість ринв,
Я безпечна, мій друже, та в цьому винен тільки мій німб
Але ти ще не знаєш, чи дійсно це буде
Насправді в житті
До світанку хвилини
А в мене лишились питання одні...
Хто ми? Лиш загублені в просторі рим,
Ну а може, ми всі – це тільки-но жертви чуттів несвідомих
Надави на курок - і кінець пантомім
Все життя – це лиш відповідь: хто ми?
Ти учора забув, загубив свою тінь
І сьогодні не ти, а вона прийшла уві сні
Ми відкриємо гру – на рахунок „один”
Пістолет, я і тінь... хто де буде, постій?
Та, на жаль, я не знаю
Чи то все насправді стався не сон
Твоя тінь все мовчить
Із тишею вітру, мовчить в унісон
Хто ми? Лиш загублені в просторі рим,
Ну а може, ми всі – це тільки-но жертви чуттів несвідомих
Надави на курок - і кінець пантомім
Все життя – це лиш відповідь: хто ми?
Ми скараємось порівну, щоб забути минуле
Покарання у вічність – це тільки мить
Тільки куля одна лиш – ми це забули
Не плекай всі надії, ця куля мені...
Але зараз нарешті
Я точно вже знаю
Що це не сон
Знаєш, наша мовчанка –
Це відповідь тільки
Це слів і чуттів щемливий полон
Хто ми? Лиш загублені в просторі рим,
Ну а може, ми всі – це тільки-но жертви чуттів несвідомих
Надави на курок - і кінець пантомім
Все життя – це лиш відповідь: хто ми?