Пульсують клавіші-душі
В єдиній душі-роялі.
Серця із м’якого плюшу
Симфонію буднів грали.
Ноти писались пошепки
В тебе поміж лопаток.
Для кожної нотки – пошуки,
Її, мов уран, копати.
Один лише звук – годинами
Шукати в зіницях розширених.
А звук розчинився, і згинули
Всі ноти у шумі шини.
Акорди ховали музику
У паперових зморшках.
Акорди лунали друзками,
По всіх світах розпорошені.
А скрипка мовчала й досі,
День зустрічала смолою
Сліз. На акордах – осінь
Змінювалась весною.
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 8.75