Вірш Спасибі
Светланичка — 9/04/2009 - 21:09
Спасибі
Спасибі тобі, оксамитовий ранок
За ніжну у травах росу.
Це диво твоє, променистий світанок,
З любов’ю в руках пронесу.
Спасибі, джерельце за воду цілющу,
Прозору, як чиста сльоза.
Наповнює світлом і зцілює душу
Вода, що дають небеса.
Я дякую лісу за тишу і спокій
Дерев загадкових, старих.
Спасибі і ночі, яка ніби фея
Все сповнює вражень нових.
Спасибі, пташино за те, що літаєш,
Спасибі за спів солов’ю.
Спасибі, коханий за те, що кохаєш,
І я тебе також люблю.
Нехай почуття не загаснуть з роками,
Хай линуть з сердець джерелом,
Нехай після ночі наступить світанок,
А ми будем тільки разом.
Птахи хай співають від ночі до рання,
І співів нам чути злиття.
Спасибі тобі, дивовижне КОХАННЯ
За те, що існує життя!