В покоях Мазоха
Lana — 4/04/2009 - 23:37
Злитки яскравого пряного заходу
Падали в море, закипала піна,
Вдиралися сутінки в покої Мазоха,
Приходила ніч, а за нею Вона.
Старих воріт скрипіли завіси,
Жорстока просилась до двору туга,
І натягалась божевільним зреченням,
Спрагою плетена думок тятива.
В вікна зачинені сови просилися,
Горів каганець на дубовім столі,
Щось у будинку кричало і билося,
Щось затихало на мить у вікні.
Зигзагами блискавка раптом з'являлася,-
Надвоє розколений стрункий кипарис,
Когось катували, чи може кохалися
Привиди тих, хто жив тут колись.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 8.33