Відчиняю вікно. За вікном тихо падають зорі.
Недопите вино в кришталі – мов німотний протест…
Не люблю зайвих слів і занадто складних алегорій.
Що життя? Що любов? Врешті-решт, усього лише тест…
На долоні моїй – лабіринт дрібно ламаних ліній.
Синя туга з-під вій. Давня мрія, розбита ущент.
Прохолода. Бузок. Десь ледь чутно звучить Паганіні.
Слід парфумів твоїх – терпкуватий останній акцент…
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 9.67