Наполовину
Ковальчук — 23/03/2009 - 23:31
І тишу легкий стогін рве порою - житєво, чутєво, щиро до самих нирок і пропитої моє печінки. З точки зору мого погляду на сучасну літературу, твір недуже вдався мало образів які б не забувалися, хіба є приємне виключеня - білих капців як совісті. І то порівння. Прпоную, це тільки моя точка зору і ще раз наголошую, переробити у - білі капці совісті у кутку. З повагою. Натхнення. Ставлю найвищу оцінку з преспективою. Ще раз натхненя.
І мене не обовязково слухати ви автор все вирішуйте самі. Свою думку я виклав. Наголошою свою. Ще раз з повагою.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
***
Катерина Бойко — 23/03/2009 - 23:34Дякую за думку і побажання:)