Дзвінок твій
Наче метро в нашому місті
Я вже передчув - сумний голос
Він лунає тихо
Ледь розбираю слова
Через телефон
Сум заповзає до мого вуха
Немов звукова ящірка
Весь починаю труситись
Тобі не видно
І добре що мобільники не мають всюдисущих очей
Котрі показували б пряму трансляцію мого настрою
Наприкінці розмови
Своїми пласкими жартами змусив посміхнутись
Трохи заспокоїв
Після завершення обміну слів
Завмер праскою на підвіконні
Не дихаю мовчу
Потім коли минуло
Пішов на кухню заварив кави
Знаючи твій наступний дзвінок відбудеться
Що не можна сказати про появу метро в нашому місті