до моря
Ірина Романтика — 9/03/2009 - 01:50
передпліччя волає зніміть з нього біль і пір'я
надчервневими квітами і перегаром із хвої
ти не пестиш це літо: воно не дощить а вірить
наче в іншого бога є власне егейське море
у мембранних валізах малята живуть бо янголи
їх у небі шукає коріння із хмар та яблунь
відчуваєш вони прегрішні малі й розчавлені
увібрались під шкіру а потім натліли манною
хто народжений - прагне пошуків тільки молочного
щоб ковтнути усі шляхи і вогню напитись із снігу
ми відходимо і повернемось до весни вільготними
над життям наросте божий палець і синій кіготь
озирнеться на сміх двостороннє шуршання тіл -
передмістя гірчить кислотою і тихо плаче
ми щоб втратити n-ний вирій - свідомий поділ
на дерева і вулиці перейдемо повз n-ні втрати
передпліччя волає зніміть з нього біль і пір'я
надчервневими квітами і перегаром із хвої
ти не пестиш це літо: воно не дощить а вірить
в те що ти забереш мене якнайдалі - до моря.