Монолог тирана.
Василь Пузанов — 27/02/2008 - 09:25
Душа бездоний хижий льох,
Вона собі і чорт і Бог...
Вона майструє почуття,
Жагу до чогось, сприйняття...
О порожнечний дивний дух!
І ворог ти мені і друг!
Давно ти зжер моє єство...
Немов язицьке божество,
Ти хочеш крові задля втіх!
Ще й з присмаком палених стріх!
За це ж даеш скажених сил,
Щоб людство я ще більш “любив”!
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 8.00