ВОЛОНТЕРИ
Вакуленко-К — 1/03/2009 - 00:07
Ми їздимо волонтерами,
Аби заморочити голову світу,
Ніби ми бригада рятувальників.
А своя країна ніби оазис,
На якому зранені сухі дерева.
Воду всю попито,
І продовжено при новітній владі
Свято брежнєвських трапез.
Ніяк не кинемо пити:
Сидимо в сортирах
І співаємо,
Як гарно сьогодні жити стало.
Ніби кури,
Які вірять хлібодающим господарям,
Вічним світилам.
При цьому скептичне ставлення
До щонічного сідала,
Бо не бачимо те,
Що сподар сокиру
З вечора гострить...
Допомога іншим,
А своє далебі не турбує.
У всіх будинки стоять на краях,
Де розтривожені помости,
А ми щасливі,
А ми звикли,
Що такими вмираємо,
Ми так існуємо!
14.о5. 2оо6