Ні відлуння, ні зойку, ні звуку
Tamara — 15/02/2008 - 22:49
Збірка: Ненароком розхлюпнуте
Ні відлуння, ні зойку, ні звуку,
Кришталево відсяяла ніч.
У розхристану білу розлуку
Заметілі ще довго дзвеніть,
Не жалкуючи сміху і брязку.
І розтали кристали лиця...
Але доля гойднулася в казку,
І ні краю нема, ні кінця.
Copyright ©2008 Тамара Ганенко
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 7.00