Засипало, завіяло, снігами занесло
Tamara — 14/02/2008 - 19:57
Збірка: Ненароком розхлюпнуте
Засипало, завіяло, снігами занесло
Далеке, недосяжне, перемріяне село.
Зі штормом океанами летить моє: Ау!..
Як
ви,
мої залишені?
Як
я
без вас живу?..
Iдуть сніги лапатії, мандрують по землі,
Листи, як снігу клаптики, біліють на столі,
Цілують-виціловують і душу, і лице,
Словечком кожним горнуться, початком і кінцем,
Незграбні їхні літери барвінками цвітуть,
тихенько перешіптують про зустріч золоту.
А сутінки за вікнами дощі й дощі прядуть.
Сніги села далекого десь тихо-тихо йдуть...
Copyright ©2008 Тамара Ганенко