суд над сновидою
Selfkill_Malvinko — 17/02/2009 - 00:16
не бийте мої дзеркала,
це все що мені лишили
моя самотня мала
з якою ми суд вершили
прийшла до мене опівдні
ми випили склянку меду
а потім співали півні
і серед драбин очерету
я йшла по бетонних плитах
і ноги стікали кров*ю
ми з нею стаємо квитами
сказала мала з любов*ю
сьогодні її присяжні
будили мене від сну
люстерце моє неосяжне
віддзеркалить мою весну
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 8.75