А осінь вже прийшла
Марко Вишневецький — 12/02/2009 - 17:10
А осінь вже прийшла
Йому кохання принесла.
Позолотила душу цвітом,
Відлунням, теплуватим літом.
Розвиднілось сліпому у тунелі
Стоїть він на вершині скелі
У небі бачить погляд твій
Чудесні помахи небесних вій
І дивиться він без надії,
Плекаючи нікчемні мрії.
Чекав чогось і бився в груди,
А що подумають про нього люди?
Напевно божевільний духом
Сидить собі чорнявим круком.
А в голові снують думки
Не бачать виходу з пітьми.
Сліпець все на горі стояв
Його потроху холод брав
Німіли пальці і вуста
Так дико прагнучи тепла.
Не зміг стояти,впав...
Та погляд знов його підняв
І приголубив, приласкав.