Дощова акварель
Диво... — 9/02/2009 - 20:13
Дощ вигравав на клавішах
Парасольок, немов по нотах.
Рози вітрів розквітали,
Підставивши листя протягу.
Подайте на небо хусточку –
Протерти заплакану площу.
Боги сьогодні б’ють байдики,
А може, виліплюють горщики.
Краплі вбирались у пачки
І мовчки вдягали пуанти,
Класичними мріяли міфами,
Мов музами давні анти.
Вода розмивала контури,
Вулиці – пані безлиці...
Руки тримали вітер
Із ароматом кориці.
Ожина кольору неба
В очах відбилася потягів.
Світло мережило ранок,
Немов ліхтарі болотяні.
Хмари бігли прожогом,
Немов сірі коні у яблуках.
Ранок зварили з ваніллю
І він здавався привабливим.