Алергія на Принців, нестача
Твого кисню в моєму світі.
Ковтаєм життя водночас,
Теплом поцілунку нагріте...
Ковтаю сльози із цукром,
Заліплюю очі скотчем.
Важким чорнобильським хутром
Тіні лягли опівночі.
Ти зникнув, немов веселка
В зіницях смеркання. Сходи
Вели за до ліжка сплячої
Красуні природної вроди.
Вона малювала етюди,
вона не підводила губи.
Вона малювала мрії,
Дивилась на зорі крізь труби.
Вона чекала вишневого
Враження від світанку.
Вона маніжилась сонцем,
Кави п’ючи філіжанку...
Вона топила в варенні
Заздрість далеких птахам,
Вона – чекала на весну.
Вони – повертались із заходу.
Спала днями і ранками,
У снах кольорового хламу.
Пін-код до серця розгадано!
Систему зазнала зламу.
Алергія на Принців, нестача
Тебе у моєму світі.
Сьогодні я буду Сплячою,
Sweety and naïve and pretty.