Хочу весни...
Лесь Щасливий — 5/02/2009 - 23:56
Збірка: Веселка
Так... Хочу весни... хочу чогось нового. Чесно кажучи, надоїв той бруднющий сніг, ожеледиця на дорогах... а особливо ожеледиця: бо всі 20-30 хвилин ходьби до школи чи дому думаєш, як би то не впасти і не відбити собі сідниці, в надзвичайний кайф "получаєш", коли всі перехожі лупляться на тебе і думають: "Який каліка: на рівній дорозі паде...". Нє... така зима не заслуговує називатися романтичною, ну хіба, що твоя подруга падає і тобі просто доводиться зробити добре діло: обтріпати її "подушки безпеки", а в подяку за це - получаєш тільки ляпаса. Ось така от гірка правда!
Повернемось до весни... Зазвичай ми уявляємо собі цю пору року сонячною, свіжою, цвітучою. Наприклад у мене весна асоціюється з цвітом яблуні: ті такі біленькі, маленькі цвіточки на деревах, які так гарно опадають згодом... І проміння сонця, які так довірливо заглядають до мене у віконечко. Чому довірливо? Згадав текст пісні відомого народного, чесно заслуженого, артиста Росії Михаїла Круга "Владімерський централ". Там теж пише про любов...Мабуть тому що і в кримінальному світі витає любов, можливо і інакша, але все ж таки витає... Весна - це час усіх закоханих... Це навіть не пора року, це стан душі...Вона час від часу появляється в серці... Серце - це центр обробки почуттів, де ми можемо замовити безліч сервісних послуг, такі як: весну в номер, сонце в бокалі, та ще й метеликів в пузо понапихає для повного щастя...Ну і як, скажіть, після такого не любити? Тому я хочу весни, і хочу запросити в мій номер ту особу, яка вип*є зі мною те все сонце з бокалу і перелапає всіх метеликів з живота...