"До Елізи"(реквієм)
Lana — 3/02/2009 - 01:20
Перетягом наповнилась пустка
Коридору на п'ятому поверсі,
Де зелені стіни і сходи сірі,
Які ще не отямились від твоїх кроків,
Ще мокрі сліди твоїх підошв,
На дворі ж сніг...
По сходах котяться мячики-апельсини,
Розсипані з розіврваного пакета,
Скачуть по сходах, неначе біжать за тобою,
Замість мене, а у переповненому сміттєпроводі
Стирчить троянда догори колючим стеблом,
Вийму, подивлюсь яка вона? Біла...
Я не відчинила дверей на мелодію
"До Елізи", від натиску на гудзик дзвінка,
Він ще не зрозумів, не ідентифікував
Відбитку твого вказівного пальця,
А я стою в коридорі і слухаю,
Коли рипнуть двері в підїзді,
Стара іржава пружина дверей
Дуже напружилась, хоче зрозуміти,
Чому її так різко розтягнули?
Все, вона вже стиснулась, закриваючи двері:
"Бах!", так само стиснулось серце,
Я вже зрозуміла,- ти більше сюди не прийдеш.
Помиють сірі сходи сусіди з 16 квартири,
Сьогодні їх черга за графіком,
Змивати сліди, тих, хто сюди приходив.
Діти позбирають апельсини,
Радіючи, і більше ніяких ознак
Твого приходу, себто відходу, не буде.
Бетховен писав п"єсу і не думав,
Що вона стане реквіємом
На похороні чийогось кохання.