КРУГООБІГ ВОДИ
Консуело — 29/01/2009 - 15:04
Збірка: Майже вільне божевілля
Убогістю вчорашніх вікон не зачарує
нікого сумна недоісторія про те,
як втікає зима від перших проблисків безнадії...
Про те,
як падає світло на мокрі щоки асфальту і не знає,
що завтрашній сніг вже не розтане на колінах
у старого поета з бронзовим серцем...
Про те,
як солодко пахне волосся вітру в нічних мандрівках
порожніми вулицями, що ховають відлуння
занімілих криків і кроків у безвість...
Про те,
як важко прощатися небу на світанні зі спогадами
про теплі обійми нічного оксамиту і плакати
молочними барвами меланхолії...
Проте
непобачені, непочуті, невидрукувані в журналах
історії все ж таки житимуть
у пам"яті старого поета, вітру, неба...
А сніг... Він знову забілить асфальтовані вулиці
в наступній вічності. Колись...