Підлість без меж
Анютка Петрів — 27/01/2009 - 22:21
Збірка: Алфавіт моїх почуттів
ЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗ
Забути те, що більш нема нікого
Найваще є, опісля самоти,
А кохати тебе – тільки для того,
Щоб дістати більше новизни.
Та пам'ять серця - це назавжди,
Її не викреслиш з буття,
Хочеш - на згадку візьми кусень правди:
Те, що в мене справжє відчуття.
Я ролі граю тільки у театрі,
Хоч театром є наше життя,
Я не казала тобі неправди,
Чому ж ти вирішив, що брешу я?
Ти віриш іншим – я це знаю,
Вони ж не збрешуть, еге-ж?
А те, що розлучити нас бажають
Хіба не підлість це без меж???
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 4.67