Божевілля
Пірогова Наталія — 24/01/2009 - 19:12
Мій дух в степу із місяцем і ніччю,
Бурлака, вічноспраглий до життя.
Закоханий у нього потойбічно,
П*яний від віри і передчуття.
Не досить спокою мені, мені не досить,
Замало світу, тіла і життя,
Щоб душу встигнути, розпатлану і босу,
До кінчиків налити почуттям.
Мій дух зливається із Матір*ю повільно,
Відкинувши ікони і хрести, -
Він божевільний, боже! боже - вільний
В своїй молитві, чистій і простій!
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 9.00