білосніжко
Загублена дитина — 21/01/2009 - 01:58
за тобою женуться з собаками люди
пожиттєве ув'язнення потім страта
білосніжко чому на тебе полюють
тебе ж неможливо не кохати
білосніжко чому тебе вигнали з дому
білосніжко чому тебе вигнали з міста
білосніжко давай я стану гномом
із тих що живуть у зів'ялому листі
із тих які з листя будують хатинки
білосніжко ти любиш жовте й червоне
хіба тебе можна хоч мить не хотіти
а в небі займається зарево й тоне
білосніжко ти стільки вже років зі мною
під листям про тебе забули назовні
кажеш не пара не кличуть до ноя
я мрію про тебе а ти про той човник
білосніжко чому ти боїшся потопу
чому ти боїшся кінця цього світу
боїшся яблук дарма хочеш спробуй
а ти не змінилася з того літа
ти думаєш я не бачу щоосені
як кожної ночі ти білосніжко
з розпущеними по коліна косами
тікаєш з холодного нашого ліжка
ідеш босоніж по листю зів'ялому
тобі не шкода його зовсім напевно
плескаючи у долоні ти знала і
листя повільно летить на дерева
скажи білосніжко за що ці тортури
стільки років під листям червоним
була королева тепер гном понурий
а зарево знову займається й тоне