Хочеш я куплю Тобі білет
В світ моїх сплюндрованих ілюзій?
Розбивали досі їх не раз ущент,
Залишилось місце для екскурсій...
Глянь, ось там на стінці під вікном
В рамах всі розпластані надії.
На столі під ледь проглядним склом
Ті слова, що їм, на жаль, не вірю.
Хочеш запрошу Тебе у сни?
(В світлі дня давно я вже не мрію...)
Може скинеш безнадії пелену
Й відрити душу хоч Тобі зумію...
__________________________________
Хто Ти, провідник у мій музей?
Заховатись хочу в Твої ніжні руки.
Віднайшла Тебе між тисячі людей...
І не хочу знову взнати про розлуку...
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 8.00