Коханій осені
Bodo — 31/12/2008 - 21:36
Дозволь мені, чарівна осінь
Тобі присвячувати строфи.
Щороку, як життя сповільнить
Свої пульсуючі розноси.
В твоїй, такій, ласкавій владі,
Моя свідомість заховалась.
Як в день холодний листопадний
Жовтогарячо посміхалась.
Й безжально листя відривала
Нестримним вітром в небуття.
А смерть… Прекрасною здавалась!
Чарівніш самого життя.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 8.00