на прощання
МаріЯ — 20/01/2008 - 18:48
Останні теплі спогади про нього.
Як блиск сльози, згасатиме свіча.
В моєму серці вже нема нікого,
Згасає усміх щастя у очах...
Ховаю ключ від серця десь у море,
На дно брехливих снів, розбитих мрій,
Клубком у горлі стало вбите горе,
Зав’язаний у бантик стос надій.
Тримаю мов вітрину не для тебе
Розбив крім себе сотні тисяч доль
Вони вже не повірять знов у себе,
Вони не підберуть потрібну роль.
Порвала час той, де жила тобою
І ставлю крапку в мареві надій
Не називатиму тебе любов’ю,
Ти ним не був і ти тепер не мій.
Останній кадр, де фільм про забуття
Фіксує погляд твій порожній…
Пішов всередину свого життя,
Мого торкнув, як випадковий подорожній…