Звільнено
Березневий вітер — 25/12/2008 - 20:16
Колись давно, як сонце грілось
в блакиті білолатаних небес,
мені душа усім переболіла,
мені сльоза усім перепеклась.
За сонячний один якийсь кларнетик
продам знецінене життя.
В розкладі правлять скрізь валети.
І я не бачу більше вороття.
Любов із долею колись поговорила.
Зійшов із рельсів поїзд-моховик.
Мою вже стільки доль перетерпіло,
що сил немає більше ще терпіть.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 6.33