Заклик порятунку!!!
Funki — 11/01/2008 - 14:50
Збірка: Ми всі народ, разом ми - сила!!!
Російська друга офіційна?
- звучить це досить смішно
Та поки для Вкраїни наслідки невтішні,
Все більше прав отримує, вона у регіонах
І вже нажаль звучить на вустах в мільйонах
Все більше нею спілкуються, свою ж бо забувають
Не знають, що поволі так своє вони вбивають
Мабуть в більшості в свідомості нема патріотизму
Якщо так легко й просто змогли зрадити Вітчизну
Це не українці, не цвіт славетної нації
Це люди, що прийшли сюди заради окупації
І з цим ніяк не можна нам усім змиритися
Не можем ми сидіти та просто так дивитися
Як нищуть нашу мову, лишають лиш руїни
Не дамо знущатись з нашої Батьківщини!!!
Та з чого нам почати? – ми впали досить низько
Якщо ж навіть в паспорті пишеться російською,
Якщо російські книги, газети та журнали,
Якщо російське слово скрізь окупувало
То що ж тоді робити? – де вихід нам знайти
Аби свою культуру зуміти зберегти
Аби чарівна квітка, що зветься – Україна,
Ніколи не зівяла, була завжди чарівна,
Аби завжди жила й її прекрасний цвіт,
Радував усіх нас і радував весь світ
Коли уже так буде? Коли прийде цей уже час?
Почати усе змінювать потрібно спершу з нас
Аж доки ще не пізно і все ще в нас в руках,
Любов до України тримаймо у серцях!!!
Шевченко йдосі актуальний і це також бентежить
Я знаю, що десь зверху він за нами стежить
Слідкує за дітьми, що продають своє
А потім просять кращої долі
й питають – чи правда в світі є?
Та є , є ¸ але в кожного своя,
Ми маємо зрозуміти, що це наша земля
Яка належить нам - українському народу,
Із півночі на південь, із заходу до сходу -
Одна країна, єдина нація, чарівна мова
Що ще потрібно нам, пані та панове???
Чого нам ще бракує? Ми ж усе вже маємо,
Хоча і не цінуємо і через це – втрачаємо…
Тож давайте зрозуміємо що нам більш потрібно-
Звеличувать чуже чи розвивати рідне….????
Прикро, але замало тих, хто хоче розвиватись і йти далі
дуже мало хто живе за законами моралі
а ще менше тих, хто живе не сам для себе
бо більшості здається, що усе це так і треба
така от норма, такі от непривабливі стандарти
з такими темпами Ви скоро не знайдете мою країну на жодній карті
з такою тенденцією, коли усім на все начхати
не можливо щось змінити, ворога не подолати
і всьому цьому причиною є лиш наша лінь
Так давайте замислимось,
що ми залишимо для наступних поколінь
чи будуть вони мати те, до чого байдуже нам усім?
чи будуть Україною називати рідний дім?
Чи знатимуть історію та всіх її героїв
Чи знатимуть скільки пролито було крові
За них, заради їхньої волі
Заради того, щоб не знали вони більше таких примх від долі
Щоб жили добре і згадували час від часу нас
Незлим тихим словом, саме так, як просив колись Тарас
Зробімо усе так, як мріяв він
Ворогам на зло встанем із колін
І зрештою переможем, бо виходу нема
Країн на світі так багато та
Батьківщина в нас одна!!!