Переможена душа
Erla — 8/12/2008 - 13:54
Скажи чому..
Скажи навіщо..
Скажи..
Чого нема мене..
Чого сліди мої так близько..
Чого твоїх отут нема..
Нема слідів..
І сліз немає..
Немає усмішок твоїх..
Є лиш одне що не зникає..
Жорстокість ..
Злість..
Усе твоє..
Чого ти так?
Навіщо треба
Тобі вбивати все в мені
Навіщо кликати
Любити…
А потім ….
Забирати все і йти??
Пояснення нема..
Нема нічого..
Немає сенсу..
Дихання нема…
Ти забираєш все то із собою..
Мені ж лишається чекати до кінця..
Та я чогось живу..
Надією годую мозок…
Що все то гра реалу..
То брехня..
Що вигадка то..
І немає болю
Є лиш життя моє..
Тебе нема!
Не вірить серце вже..
Брехні вже забагато..
І кров застигла зболено в мені..
Все зупинилося..
Іду..
Не варто..
Втомилася..
Здалася..
Переміг….