чому...чому...чому...
Ihor Zubrytskyi — 3/01/2008 - 20:48
Оцінка: 10/10
Запитання стосуються всіх читачів, хай кожен відповідає за себе, я ж відповім те що думаю:
1. в миті веселі вірю, але вони надзвичайно ефемерні і скороминущі;
2. сумне забуття - всі ми рано чи пізно канемо в забуття, навіть найяскравіші постаті з часом розчиняться у вічності;
3. вічно кохати - прокляття, мене б швидше шляк трафив, аніж якби я кохав вічно;
4. в любов вірю, але вона дуже хитра і на мене їй пофігу.
5. від себе не втікаю, тому що нема куди, знав би, то вже би був там.
Вірш мені сподобався, викликає яскраві образи.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.