За кохання...
Funki — 27/11/2008 - 16:39
Збірка: ''Втоплений в океанi кохання''
Не знав я - що таке кохання,
тебе аж доки не зустрів,
тепер освічитися бажання,
але для цього бракує мені слів,
сміливості також немає,
боюся навіть підійти,
якщо ж скажу - "що я кохаю!"
" а ну і що ?" - відкажеш ти,
байдужим поглядом зустрінеш,
ще більш байдужим проведеш,
усі надії цим відкинеш
і розпач в серце принесеш,
не підійду...
не зроблю й кроку уперед,
хоча й чарівність твоя манить,
та це - отрута , а не мед,
така ж солодка та смертельна,
така ж повільна й затяжна,
у результаті - кара то пекельна,
й хоч на смак, як райське яблуко вона...
та підійду... скуштую...
спробую той смак,
нехай і потім пожалкую,
нехай, нехай і так,
але ж навіщо ці вагання,
думки безслідно маю стерти,
томущо зветься це коханням,
а за кохання варто й вмерти!!!
п.с. Та ні, брехня і сенсу мало,
не вірю в те, що написав,
бо тему знаю досконало,
не так давно і сам кохав,
й хоч вогник той скоро погасне,
він перестане серце гріти,
але це кохання і воно - прекрасне,
заради нього ВАРТО ЖИТИ!!