Збірка: Спасибі осені, ...
Так хочеться тобі сказать оті слова...
А листя срібне в скронях визріва,
Поспішна осінь зорі пригаша,
І пахне снігом.
І горить душа.
Палахкотить пожежа молода,
Нестримна, рвійна, горда і руда.
Задушно в ній.
Та сил нема згасить,
Від рідкісної відступить краси.
Хай випалить і спопелить вона,
Я в тих пекельних фарбах не одна;
Між твого серця страдницьких глибин
Ти не один.
... Й мовчання наше ті гримить слова,
Над нами тихо вічність проплива.
Схрестились пальці, ми злились в оту
Для двох єдину ніжну самоту.
Copyright ©2008 Tamara Hanenko