Як буває восени...
Диво... — 19/11/2008 - 01:53
Засинати під мовчання синє –
І палати тихим шовком фарб –
Під вщухання голосу у скрині –
Під розбитий звук об дошку нарт...
Я тебе шукати буду ніжно –
Мов ламати талий шоколад.
Пити по краплинам тало-сніжним
Іронічний дух твоїх порад.
Кожний вечір – за лаштунки сірі
Я приношу лід і трохи жалю,
Твої ноги – від пуант утома,
Твої думи – ти білявка-краля?
Ти мені приніс би трохи чаю –
І розсипав ранами бажань:
Зеленавим усміхом з-під крану,
Розливаючи краплини з пляшки „Жан”.
Ти мені співати будеш німо –
Мов у дзеркалі горить папір.
Серед хаосу зимної рими,
Як плекаючий гроно жовнір...