Аве Цезар! Втім,змінився мій девіз.
Неокласика:" Прийшов,упав,заснув".
Стало тоскно від однакових мармиз
Тих, хто вже давно про все забув.
Наші кволі загальмовані тіла -
Лиш проекції безсонних млявих душ
На площини сніжнобілих простирал.
Я вростаю в ліжко миттю. Чорна туш
І парфуми ділять пошивку навпіл.
Місяць ніжно заглядає у вікно -
Я ж за блідістю подібна до світил.
Я втомилася.Мені вже все одно.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 9.00