Торішнім листям пахне нині простір.
У перехожих - втомлені обличчя.
Не бійсь мене. Приходь під вечір в гості -
сама запрошую. Таке тепер сторіччя.
У мене тихо, тепло і затишно,
на підвіконні відцвіта герань.
Дарма, що я... що я - твоя колишня :
у світі цьому час розчарувань.
Не буде сліз, благань і обіцянок -
вже відболіло, згасло, спопелилось.
Якщо ж підеш не зразу, а підранок,
то уяви, що все це лиш приснилось.
Кількість рецензій: 6
Середня оцінка: 8.50